Фредерік Бантінг: 10 цікавих фактів з життя винахідника інсуліну

Всі знають про Фредеріка Бантінга, як про людину, яка винайшла гормон інсулін і врятувала тим самим мільйони життів людей із цукровим діабетом по всьому світу. 
Напередодні Всесвітнього дня боротьби з діабетом хочемо розповісти вам про інші, менш відомі, але не менш цікаві та значущі моменти життя великого вченого.

Фредерік Бантінг: 10 цікавих фактів з життя винахідника інсуліну

Сер Фредерік Грант Бантінг (Frederick Grant Banting, 14.11.1891, Аллістон — 21.02.1941, Ньюфаундленд) — канадський лікар і фізіолог, один із винахідників гормону інсуліну. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1923 року (спільно з Джоном Маклеодом). На знак визнання заслуг Ф. Бантінга Всесвітній день боротьби з діабетом відзначається в його день народження — 14 листопада.

Ледь не став священиком

Батьки Ф. Бантінга хотіли бачити сина священиком. Тому, після закінчення школи, Фредерік вступив на теологічний факультет Торонтського університету (1912). Провчившись там деякий час і зрозумівши, що його покликання — медицина, він перевівся в університетську медичну школу.

Отримав бойову нагороду

Поки Бантінг навчався у вищій школі, почалася Перша світова війна. Він хотів приєднатися до канадської армії, але в 1914 році його не прийняли через поганий зір. У 1915 році йому «пощастило» більше, і, врешті-решт, він вирушив до Європи як військовий лікар. Під час служби в північній Франції Бантінг був поранений у битві під Камбре (1918) і ледве не втратив руку — осколки розірвали артерію, почалася важка кровотеча. У 1919 році він отримав бойову нагороду за ту битву — британський Військовий хрест.

Захоплювався живописом

Фредерік захоплювався живописом і одного разу навіть вирушив у творчу експедицію до Полярного кола разом із групою художників.

«...Він не проходив жодного професійного навчання і мав дуже мало часу, щоб по-справжньому присвятити себе живопису. Але в нього була одна дуже важлива риса, необхідна пейзажисту — відчуття навколишнього світу... Він вкладав у свої картини серце і душу...», — А. Джексон, друг Бантінга, член групи художників із Канади

У Бантінга не було жодних грандіозних амбіцій як художника. Він просто любив малювати і збирався присвятити цьому своє життя після 50.

Мало хто знає, але ще однією формою мистецтва, окрім живопису, яку спробував Бантінг, було різьблення по дереву. Як згадують його друзі: «...він настільки захопився, що зрубав своє улюблене вишневе дерево, щоб використовувати деревину для скульптури...».

Після загибелі вченого в галереї «Hart House» Торонтського університету відбулася ретроспективна виставка близько 200 його творів, в тому числі його різьблення по дереву: скриня з горіхового дерева з барельєфним пейзажем на лицьовій стороні, а на внутрішній стороні кришки — мотиви, що представляють медичну практику північноамериканських індіанських племен, шкатулка з горіхового дерева, горіховий х'юмідор, люлька та пара підставок для книг.

Підробляв, читаючи лекції 

Щоб оплатити рахунки Бантінгу часто доводилося виконувати випадкову роботу. Одним із таких підробітків було читання лекцій з фармакології місцевим студентам-медикам. Якось, готуючись до заняття, Бантінг прочитав статтю «Роль острівців Лангерганса в розвитку цукрового діабету при калькульозному панкреатиті». Після прочитання він усю ніч не міг заснути... О 2 годині ночі він встав із ліжка і щось написав у своєму записнику про «спробу ізолювати внутрішню секрецію підшлункової залози собак». Це поняття переросло в одержимість...

1922 року, після низки досліджень, проб і помилок, інсулін собаки вперше було введено в організм людини. Процедура спрацювала! І відтоді діабет 1-го типу перестав бути смертним вироком.

У 1922 році 14-річний хлопчик на ім'я Леонард Томпсон став першою людиною з діабетом, яка отримала інсулінотерапію. Незабаром після цього медична компанія Eli Lilly and Company почала великомасштабне виробництво інсуліну.

Став наймолодшим лауреатом Нобелівської премії з медицини

Відкриття інсуліну було сприйнято як диво, яке в силах врятувати мільйони життів. Нобелівську премію 1923 року з фізіології та медицини було присуджено серу Фредеріку і Джону Маклеоду, який допоміг отримати фінансування наукових досліджень. На момент вручення премії Фредеріку Бантінгу було всього 32 роки.

Був посвячений у лицарі

1934 року король Георг V посвятив в лицарі сера Фредеріка.

Винайшов G-костюм

Під час Другої світової війни Бантінг досліджував проблеми авіаторів, такі як «затемнення» (непритомність). Він також допоміг Вілбуру Френксу з винаходом G-костюма, щоб пілоти не непритомніли, під впливом перевантажень під час повороту або пікірування. 

Загинув в авіакатастрофі

Сер Фредерік передчасно помер унаслідок авіакатастрофи 21 лютого 1941 року в районі Ньюфаундленда. Йому було 49 років.

Після вильоту з Гандера, Ньюфаундленд, обидва двигуни літака вийшли з ладу. Штурман і другий пілот загинули миттєво. Бантінг помер від отриманих травм наступного дня. Він прямував до Англії для проведення експлуатаційних випробувань льотного костюма Franks, розробленого його колегою Вілбуром Френксом.

Іменем Бантінга названо місячний кратер

На честь ученого було названо місячний кратер Бантінг, астероїд (43293) Banting. Назва затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1973 році.

На згадку про Бантінга горить вічний вогонь

7 липня 1989 рік м. Лондон, провінція Онтаріо, Канада. На очах у 4000 глядачів Її Величність Королева Єлизавета запалила Полум'я надії — вічний вогонь на пам'ять про доктора Фредеріка Бантінга і його відкриття. 

Полум'я згасне тільки тоді, коли буде розроблено ліки від діабету.  

Читайте нас в Instagram: @saharok_journal та Telegram: t.me/saharok_journal    

 

#SaharOKSchool#WDD2022

Коментарі

Ви не авторизовані