Алергія на інсулін при цукровому діабеті: Чому виникає та що із цим робити?

Алергія на інсулін — рідкісне та серйозне ускладнення лікування цукрового діабету. Це підвищена чутливість імунної системи до інсуліну і присутнім в препараті білковим домішкам, що виявляється розвитком місцевої або системної алергічної реакції при введенні мінімальної кількості бичачого, свинячого або людського інсуліну.

Автор: Ольга Гончар, медичний редактор

Трохи статистики

Алергія на інсулін зустрічається рідко, за оцінками, поширеність становить від 0,1 до 3% (близько 800 000 випадків у всьому світі). Число випадків алергії на інсулін значно зменшилося після впровадження в клінічну практику високоочищених інсулінів (вміст проінсуліну менше ніж 10 мкг/г).

Чому виникає алергія на інсулін?

У більшості пацієнтів, які отримують інсулін, з часом можуть вироблятися антитіла до нього. І позитивні відповіді шкірних проб на інсулін мають місце приблизно у 40% пацієнтів, які отримують інсулін тваринного походження, попри відсутність в анамнезі проявів алергічних реакцій на інсулін.

Алергеном в препараті може бути не тільки інсулін, але й білкові (наприклад, протамін) і небілкові (наприклад, цинк) домішки, що входять до складу препаратів. Однак у більшості випадків алергія буває викликана самим інсуліном або його полімерами, про що свідчать місцеві алергічні реакції на людський інсулін і системні реакції на високоочищені інсуліни.

Крім справжніх алергічних реакцій зустрічаються також псевдоалергії.

Псевдоалергічні реакції перебігають без участі антитіл, тому багато алерготестів бувають негативними.

Типи алергічних реакцій на інсулін

Місцеві реакції: виникають у 5%-30% пацієнтів, які отримували інсулін і характеризуються почервонінням, жаром, болем, свербежем та набряком у місцях введення препарату.
Генералізовані реакції: зустрічаються рідко та можуть проявлятися у вигляді шкірних висипань по всьому тілу, розладів з боку шлунково-кишкового тракту, проявів сироваткової хвороби (з ураженням суглобів) і навіть анафілаксії.

За типом протікання алергічні реакції на інсулін поділяються на:

Реакції негайного типу: спостерігаються у близько 10% пацієнтів з ЦД. Розвиваються одразу після введення препарату інсуліну. Можливі як місцеві прояви реакції, так і загальні (запаморочення, гіпотензія, нудота).
Феномен Артюса: спостерігається у близько 7% пацієнтів. Симптоматика захворювання проявляється через 7-10 днів з моменту контакту з антигеном, іноді цей термін становить до декількох місяців. У місці введення інсуліну з’являється твердий інфільтрат (скупчення в тканинах організму клітинних елементів із домішками крові та лімфи), свербіж, болючість, місцеве підвищення температури.
Гіперчутливість сповільненого типу: спостерігається найчастіше (близько 70%). Прояви алергії виникають не раніше ніж через 24–48 годин після введення препарату. Більш характерним для такого виду алергічних реакцій є виникнення різних видів алергодерматозів (контактний дерматит, кропив’янка тощо).

Симптоми алергії на інсулін, як правило, складаються з негайних або відстрочених шкірних реакцій або, рідше, системних реакцій, включаючи небезпечну для життя анафілаксію.

Розвиток місцевих реакцій також може бути пов'язаним з неправильним введенням лікарських засобів (під шкіру, товстою голкою і пов'язаною з цим надмірною травматизацією шкірних покривів, неправильний вибір місця для ін'єкції, введення сильно охолодженого препарату тощо).

Діагностика

Діагностика алергії на інсулін включає:

ретельне вивчення даних алергологічного анамнезу (встановлення конкретного зв’язку між введенням препаратів інсуліну та появою симптомів гіперчутливості);
дані огляду пацієнта лікарем алергологом-імунологом, ендокринологом, дерматологом;
стандартні клінічні дослідження для оцінки загального стану організму та рівня компенсації цукрового діабету;
визначення рівня загальних та специфічних імуноглобулінів.

У спеціалізованих установах виконують шкірні алергопроби із запровадженням мікродоз різних видів інсуліну або прик тести (тест на алергію).

Алергію на інсулін необхідно диференціювати з іншими алергічними захворюваннями, псевдоалергічними реакціями, вірусними інфекціями, шкірними захворюваннями, свербежем шкіри при нирковій недостатності та лімфопроліферативних захворюваннях, новоутвореннях.

Лікування

Оскільки інсулін — важливий препарат в лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом, до вирішення його заміни слід підходити виважено. Наприклад, можна спробувати замінити інсулін на інший тип, який не викликає алергічну реакцію.

Пацієнтам з легким перебігом алергічних реакцій (швидкоминуче протягом 1 години почервоніння, висип, набряк та свербіж у місці введення) лікування не потрібно.

У разі більш тривалих та виражених проявів алергії, або якщо з кожним наступним введенням інсуліну симптоми погіршуються необхідним є призначення антигістамінних препаратів, а ін’єкції інсуліну робити в різні ділянки тіла дробовими дозами.

Якщо алергічні прояви зберігаються, слід розглянути можливість переходу на препарати високоочищеного людського інсуліну, у складі якого відсутній цинк.

При розвитку тяжких системних реакцій (кропив’янка, набряк Квінке, анафілаксія) пацієнту необхідно надати невідкладну допомогу, яка включає введення епінефрину, глюкокортикостероїдів, антигістамінних засобів, підтримку функції кровообігу та дихання.

Повна відміна інсулінотерапії в таких ситуаціях не показана. З метою десенсибілізації (АСІТ) рекомендовано тимчасово знизити кількість введеного інсуліну в 3-4 рази, з наступним поступовим збільшенням дози до середньої терапевтичної. Такий лікувальний підхід можливий лише в умовах спеціалізованого ендокринологічного або алергологічного стаціонару.

Читайте також:

Як інсулін впливає на організм?

ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ: Все, що потрібно знати

Що буде, якщо ви відмовитеся від інсуліну при діабеті?